- безвідносно
- Присл. до безвідносний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безвідносно
Смотреть что такое "безвідносно" в других словарях:
безвідносно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту … Український тлумачний словник
архітектура — и, ж. 1) Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. || Характер, стиль будови. •• Ландша/фтна архітекту/ра галузь архітектури, що стосується озеленення міст, проектування міських і приміських садів,… … Український тлумачний словник
власний — а, е. 1) Належний кому , чому небудь за правом власності. 2) Свій, особистий. 3) Буквальний, справжній. 4) спец. Властивий тільки кому , чому небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Власна вартість. •• Вла/сне ім я/ слово або словосполучення … Український тлумачний словник
копрологічний — а, е. 1) Стосовно до екскрементів або стійкого інтересу до них. •• Капрологі/чний синдро/м сукупність змін калу, характерних для певного захворювання чи патологічного процесу. 2) Характеристика непристойної мови, безвідносно до фекалій … Український тлумачний словник
люмпсум — а, ч. Перевізна плата, що її стягують акордно за все судно безвідносно до фактичної кількості вантажу … Український тлумачний словник
пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… … Український тлумачний словник
середній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). •• Сере/дній па/лець палець,… … Український тлумачний словник
синтаксис — у, ч. 1) Розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщення слів у мові. 2) Будова речення й словосполучення та способи поєднання слів у реченні й словосполученні, властиві тій чи іншій мові, певному авторові, твору. || У мовах… … Український тлумачний словник
чий-небудь — займ. неознач. Належний тому або іншому, стос. до того або іншого, безвідносно до кого , чого небудь конкретного … Український тлумачний словник
